Елеонора Кліфт була однією із видатних політичних аналітикинь Вашингтона. Вона була вашингтонською кореспонденткою The Daily Beast, а ще раніше працювала редакторкою Newsweek і стала автором чотирьох книг. Вона пише про політику загалом та про політику у Вашингтоні, а також про підкилимні зіткнення, які, дуже часто, є наслідком розділеного уряду. Кліфт висвітлювала кожну президентську кампанію, починаючи з 1976 року, і використовувала виключно власну думку, щоби проаналізувати хід перегонів між чинним президентом та опозиційним кандидатом і його партією. Більш докладно про життя Елеонори Кліфт читайте на brooklynski.info.
Початок журналістської кар’єри
Кліфт розпочала свою кар’єру, як секретарка редактора відділу національних справ журналу Newsweek у Нью-Йорку в 1963 році. Вона була однією з перших жінок у журналі, яка перейшла з посади секретаря на посаду репортера. Загалом їй пощастило піднятись кар’єрними сходами до посади кореспондентки журналу в Білому домі.
Ці кар’єрні метаморфози сталися з нею в той час, коли в овальному кабінеті знаходився спочатку Джиммі Картер, 39 президент Сполучених Штатів Америки, і відповідно Рональд Рейган — сороковий президент США. До того, репортерка бюро Newsweek в Атланті, Кліфт висвітлювала президентську кампанію Джиммі Картера. Відповідно слідом за Картером вона й переїхала до Вашингтона, пропрацювавши на цій посаді до 1985 року, коли залишила Newsweek, щоби працювати кореспонденткою у Білому домі в газеті The Los Angeles Times.
Після розгромного обрання президентом Рональда Рейгана, Елеонора Кліфт залишила Newsweek ненадовго. Вже невдовзі повернулась до журналу, щоб висвітлювати скандал «Іран-Контра», у який був втягнутий президент Рейган і який заплямував його адміністрацію. Кліфт висвітлювала кожну президентську кампанію, починаючи з 1976 року, і була частиною команди спеціальних проєктів Newsweek після виборів 1984, 2000, 2004 і 2008 років, кожен із яких завершувався книгою. Остання з них, «Довгий шлях» (A Long Time Coming), написана Еваном Томасом на основі репортажів команди Newsweek (Public Affairs, 2009), розповідає про історичну передвиборчу кампанію Барака Обами.
Посада політичного кореспондента
Потім було нове призначення — Елеонора Кліфт стала політичним кореспондентом журналу в Конгресі. Жінка успішно займала цю посаду протягом шести років. Після обрання Клінтона в 1992 році Кліфт повернулася до роботи на Білий дім, де працювала два перші роки президентства Біла Клінтона.
Пізніше вона стала співавтором журналу Newsweek із широкими повноваженнями, зосередившись на політичних новинах і тенденціях. Весь цей час вона писала, як зрозуміло, про політику у Вашингтоні, про міжнародну політику та міжнародні суперечки. Саме Елеонора Кліфт працювала у Вашингтоні, коли президент Обама був переобраний.
Вона пропонувала виключно свою точку зору, свій професійний аналіз та згідно з різними питаннями, пов’язаними з роботою адміністрації чи її обрання — переобрання, аналіз боротьби між поточним президентом і його наступником. Іноді Елеонорі Кліфт доводилось буквально розриватися між традиційними економічними консерваторами й американським фіскально-консервативним політичним рухом у межах Республіканської партії.
До слова, після того, як Newsweek об’єднався з Daily Beast під керівництвом легендарного редактора Тіни Браун, Кліфт писала для обох видань. Її історія на обкладинці телевізійного шоу «Божевільні» завоювала визнання за те, що відобразила епоху, коли жінок понизили до рангу секретарок. А коли Daily Beast продав Newsweek, Кліфт залишилася з Beast, зробивши ставку на його цифрове майбутнє, а не на світ друкованої журналістики, що стрімко зникала.
Вона була ключовим членом виборчої команди журналу на виборах 1992 року, слідкуючи за кампанією Білла Клінтона від початку до самого дня його інавгурації. У червні 1992 року її призначили заступницею керівника вашингтонського бюро.
Елеонора Кліфт та її покійний чоловік, Том Бразайтіс, який був колумністом газети Cleveland Plain Dealer, написали разом дві книги. Перша — це «Війна без кровопролиття», а друга — «Мадам президентка: розбиваючи останню скляну стелю», яка побачила світ у 2000 році. До того ж Елеонора сама написала кілька книг, до прикладу, книга «Сестри-засновниці», яка розповідає про прийняття Дев’ятнадцятої поправки до Конституції Сполучених Штатів. Як відомо, саме прийняття цієї поправки надало жінкам право безумовного голосу на всій території країни. Також відома одна з останніх книг Елеонори Кліфт, яка була надрукована відносно не так давно — «Два тижні життя: мемуари про кохання, смерть і політику». Вона вийшла в друці у 2008 році й розповідає про втрату чоловіка, а також про те, як у Сполучених Штатах американці ставляться до смерті. А також книга «Обираючи президента», написана в співавторстві з Метью Спілером, вона побачила світ у травні 2012 року.
Робота у вашингтонському бюро
Стосовно телевізійної кар’єри, то в Елеонори Кліфт почалася все там же у Вашингтоні, на радіо WAMU-FM. Жінка брала участь у The Diane Rehm Show, куди її запрошували в ролі оглядача. Шоу виходило раз на тиждень, а Елеонора досить швидко змогла завоювати симпатії слухачів, тим, що досить спокійно, або навіть, добродушно ставилась до жартівливих витівок інших гостей радіошоу.
Але найбільш відомою жінка стала, як учасниця дискусій у національному синдикованому ток-шоу The McLaughlin Group, яке нещодавно завершило рекордний тридцять четвертий сезон після того, як помер ведучий та творець шоу Джон Маклафлін. Кліфт була постійним учасником цього шоу, регулярно коментувала політику на MSNBC і щоп’ятниці, пропонувала ідеї в шоу Michelangelo Signorile на радіо Sirius XM Satellite. Сама Елеонора не одноразово називала участь у даному шоу телевізійною боротьбою за їжу.
Участь у різних шоу призвела до того, що її почали запрошувати зіграти в кіно. Вона знялася в кількох фільмах, включаючи «Дейв», «День незалежності», «Вбивство о 16:00», «Сонце, що сходить» і серіалі на каналі CBS «Мерфі Браун». Крім того, Елеонора Кліфт була основним доповідачем на Енергетичному саміті коледжу Вашингтона та Джефферсона у 2012 році, де було представлено енергетичний індекс закладів.
Життя після 80 років
Нині маючи за плечима величезний життєвий та політичний досвід довжиною понад 80 років Елеонора Кліфт живе у Вашингтоні, округ Колумбія, де вона є членом консультативної ради Міжнародного жіночого фонду медіафундація та журналістики, членом правління Центру політики та журналістики та жіночого клубу American News, а також Ради керуючих Національного фонду хоспісів. Елеонора Кліфт вийшла заміж за Вільяма Брукса Кліфта-молодшого, старшого брата актора Монтгомері Кліфта.
Весілля відбулося в 1964 році. З першим чоловіком у жінки було троє дітей. У 1981 році пара розлучилася, а через вісім років Елеонора Кліфт вдруге одружилася, вийшовши заміж за Тома Бразайтіса. Чоловік працював оглядачем у вашингтонському виданні The Plain Dealer у Клівленді, штат Огайо. Елеонора та Том залишалися разом до самої його смерті у 2005 році. У Тома Бразайтіса був діагностований рак нирки.
Джерела: