Багато хто вважає комікси справою для дітей. Але це не так. Графічні романи такі ж твори мистецтва, як і картини, книги, статуї. Багато дорослих продовжують читати комікси, адже їхня різноманітність здатна задовольнити смаки найрізноманітніших читачів. А авторів графічних романів вважають повноцінними художниками.
Далеко не кожен фанат коміксів знає, хто був засновником цього жанру і став автором першого коміксу — Вілл Айснер бруклінець єврейського походження, який подарував світові комікси. Більше на нашому сайті brooklynski.info.
Передовий ілюстратор
Народився Вільям Айснер 6 березня 1917 року. Він зростав у полінаціональній родині. Батько – угорець, а мати – румунка. Саме батько і прищепив Вільяму любов до творчості. Айснер старший цінував мистецтво у будь-якому його прояві. Він був людиною широких поглядів. І саме таким виховав свого сина.
З дитинства майбутній ілюстратор любив читати. І не лише художню літературу. У дитинстві, щоб фінансово допомогти своїй сім’ї, він продавав газети на Уолл-Стріт, але перед цим читав їх від шпальти до шпальти. Мало хто бачив Вілльяма без книг чи газети в руках. Його бурхлива фантазія призвела до того, що він почав малювати. Свій перший комікс він написав ще у шкільний час. Айснер навчався у середній мистецькій школі «ДеВітт Клінтон». В нього був вірний шкільний друг Боб Кейн, разом вони створили образ Бетмена та інших відомих персонажів коміксів.
Свою першу велику роботу він створив у 1930-х роках. То справді був пік розвитку графічних романів. Комікси стали набувати популярності. «Контакт з Богом» – перший роман Айснера. Але справжній успіх приніс йому другий роман «Дух». Це була історія про детектив Денні Кольта. Комікс виходив як доповнення до газетної колонки. Не вісь що, але це стало справжнім трампліном до колосального успіху Айснера.
Після успіху «Духа» він довгий час працював над видавництвом освітніх коміксів та комерційних проєктів. Лише у 1970 роках він повернувся до створення своїх персональних історій. Айснер працював над розумінням традиційного коміксу та своєю першою роботою, яку він продовжував усе своє життя.
Айснер був не тільки першим офіційним художником коміксів, а й першим дослідником графічних романів. Він створив стовпи світобудови графічних новел.
Про що писав «батько»
Саме роботи Айснер стали навчальним посібником для багатьох майбутніх мультиплікаторів. Кілька поколінь художників навчалися з його робіт. З боку може здатися, що комікси це просто. Але все набагато складніше. Комікс це не просто картинка, це історія. Усі вміють писати, але не кожен здатен написати книгу. Як і не кожен художник може написати графічний роман.
Незважаючи на те, що згодом комікси стали саме дитячою розвагою, Айснер у своїх роботах зображував стан суспільства, патріотизм, силу та віру героїв. Перші комікси були сповнені глибокого змісту. Його унікальність, яка потім перекочувала на ідеї інших мультиплікаторів, полягала у створенні історій про простих людей. Його персонажі не мали суперздібностей на початку історії, але під кінець ставали справжніми героями. Це так і підкупило читачів.
Айснер не тільки сам писав комікси, а й шукав таких самих ілюстраторів. Він та Джеррі Іджер були власниками «Eisner and Iger Studio». Саме у ній свої перші нариси зробили Боб Кейн (автор Бетмена), Джек Кірбі (один із творців Людини-Павука).
Фанатський світ коміксів став настільки великим, що було організовано цілий фестиваль для любителів графічних романів – «Comic-Con». Саме на цій зустрічі щороку вручають премію Айснера. Це свого роду Оскар у світ коміксів.
Маленький хлопчик — іммігрант, який торгує газетами, явно навіть не уявляв, що колись стане ключовою фігурою у світі коміксів.