Про Бруклін довго ходили неприємні історії. У деякий час він був найбільш злочинним боро в Нью-Йорку. У певних моментах Бруклін зміг реабілітуватися шляхом створення творчих куточків, але все одно залишився низькобюджетним боро.
Бруклін у різний час фігурував у багатьох фільмах та серіалах. Один із найпопулярніших – “Дві дівчини без копійчини” (2 Broke Girls). Більше на сайті brooklynski.
Дві подруги та одна біда
Серіал “Дві дівчини без копійчини” розповідає історію про двох абсолютно різних подруг. Макс Блек завжди була бідною. Вона вміла виживати у суворих реаліях “великого яблука” та пройшла через проблемне дитинство. Керолайн Ченнінг навпаки — у свій час була представником “золотої молоді”. Вона виросла в достатку та багатстві, але через примху долі їй довелося дізнатися, як це жити у злиднях. Але разом вони змогли порозумітися.
Читаючи опис серіалу можна подумати, що він суворий і серйозний. Але це не так. Це веселий, саркастичний та комедійний серіал.
Перший епізод показали 19 вересня 2011 року на каналі CBS. Головними продюсерами виступила велика компанія Warner Bros. Television. Творці серіалу, Майкл Патрік Кінг та Вітні Каммінг, “поселили” своїх персонажів у Вільямсбурзі, Бруклін, у маленькій квартирці.
Родзинка серіалу полягала в різниці персонажів та їх дружбі. Макс і Керолайн були різними, але їх об’єднувала спільна мета — відкрити бізнес із виробництва та продажу кексів.
Думки критиків були неоднозначними. Взаємини головних героїнь викликали багато позитивних відгуків, як серед критиків, так і серед глядачів. Але в іншому було багато суперечок.
Гумор на межі
Крім Макс та Керолайн у серіалі були й другорядні персонажі. Двоє з них – Олег та Софі. Софі мала за сюжетом польське коріння, а Олег був родом з України. Він найнеоднозначніший персонаж. Його зобразили досить дивним і розпусним. І на цьому тлі трималась велика кількість расового гумору на проєкті. Через що критики та деякі глядачі залишилися незадоволеними. До того ж зайва сексуалізація персонажів теж викликала невдоволення у публіки. За той час, поки йшов серіал, світ суттєво змінився. Те, що було прийнятно у 2011 році, стало неприпустимим у 2015 році.
Проте серіал номінували 12 разів на “Еммі”. Хороший результат для комедійного сіткому. 2017 року після шостого сезону серіал закрили. Всього вийшло 138 серій.
У серіалі була особлива риса. Лейтмотивом усієї історії була мета дівчат накопичити гроші на відкриття своєї справи. І наприкінці кожного епізоду показували скільки грошей вони вже накопичили. Усього їм потрібно було 250 тисяч доларів. Працювали вони офіціантками у кафе.
Дівчаткам вдається відкрити свою справу раніше наміченого терміну, після того, як їм позичили грошей. Але, на жаль, вони прогоріли. Цей провал показав їм, що варто поставитися до справи серйозніше. У серіалі показано не лише бажання дівчат розвиватися у бізнесі, а й їхні любовні пригоди.
Але протягом всього серіалу головною темою залишається бізнес. Дівчатка то процвітають, то знову зазнають збитків.
На жаль, серіал закрили раптово, і цілісної кінцівки в ньому немає. Шостий сезон закінчився весіллям Макс і черговим провалом Керолайн. Сценаристи не знали, що серіал закриють і тому не звели до логічного кінця всі сюжетні лінії. Що дуже засмутило глядачів, яким полюбилася ця парочка.
Розробка та каст
“Дві дівчини без копійчини” був комерційним проєктом. CBS купили його в 2010 році, і вже за півроку він вийшов на екрани. Безперечно, що будь-який серіал створюють з метою отримати фінансову вигоду. Але, “Дві дівчини без копійчини” був замовленим проєктом. Тому сценаристи використовували всілякі трюки для залучення тодішньої аудиторії. Після 2020 року навряд чи він мав би такий успіх. Адже світ змінився і погляди людей на расовий гумор та сексуалізацію чоловічого чи жіночого тіла, також.
Першою до касту приєдналася Кет Деннінгс, їй дісталася роль Макс. Бет Бернс на роль Керолайн обрали через тиждень. А потім і решту всіх акторів затвердили на їх ролі. “Дві дівчини без копійчини”, як і інші ситкоми, записували перед живою студією. Закадровий сміх був справжнім. Це нагадало глядачам сіткоми 90-х чи нульових. Наприклад, “Друзі”, “Два з половиною чоловіки”, “Як я зустрів вашу маму”.
Причин для скасування серіалу було багато. Тут і бажання студії отримати свою частку, низькі рейтинги, відсутність студійного часу. Насправді момент, коли серіал закривають через нові проєкти, звичайна ситуація. У 80-х в Америці був популярним серіал “Альф”. Його закрили на 4 сезоні через те, що потрібен був час для нового серіалу. З “Дві дівчини без копійчини” була та сама історія.
Серіал зміг завоювати популярність не лише на батьківщині. Його транслювали у Канаді, Англії, Україні, Росії, Ірландії, на Філіппінах, у Новій Зеландії.
Важка критика
Серіал любили глядачі й він став популярним у багатьох країнах світу. Але критики були безжальні. Навіть перший сезон на Rotten Tomatoes отримав лише 59%. Це дуже мало. Але про серіал все одно говорили як про позитивно прийнятий проєкт.
Сексуалізовані жарти та насміханя над расовими відмінностями стали фатальними для проєкту. Деякі критики відкрито говорили про неприйняття цього шоу. Їх ображали жарти. Хоча інші критики та коміки навпаки знаходили їх дотепними та веселими. Багато хто говорив про великий потенціал шоу. Деякі мали надію, що шоу ще “розгойдується” і стане кращим. Але на жаль, одноманітність побудови сюжету та представлення персонажів “вбило” проєкт. Тому серіал неодноразово потрапляв до списків “Найгірші серіали”.