Боббі Фішер був рекордсменом у шахах. Він став наймолодшим гравцем, який виграв чемпіонат США в 14 років і першим американським гравцем, який виграв чемпіонат світу із шахів. Боббі Фішер навчився гри в шахи у віці 6 років і згодом став наймолодшим міжнародним гросмейстером у віці 15 років. Відомо, що його IQ становив 181. У 1972 році він став першим американським чемпіоном світу із шахів після перемоги над Борисом Спаським. Ексцентричний геній, Фішер став відомим своїми суперечливими публічними зауваженнями в останні роки життя. Він отримав громадянство Ісландії у 2005 році після судових проблем зі Сполученими Штатами Америки. Більш детально про життя бруклінця, який став відомим на увесь світ читайте на brooklynski.info.
Дитячі роки
Хоча Роберт Джеймс Фішер народився в Чикаго, штат Іллінойс, 9 березня 1943 року, свої перші шахові успіхи він почав здобувати в Брукліні, куди його мати переїхала, коли хлопцю було 6 років. Батьки Фішера розлучилися, коли він був малим. Стосовно шахів, то він почав вивчати їх після того, як його старша сестра Джоан подарувала йому шаховий набір. Ще дитиною Боббі Фішер вступив до Бруклінського шахового клубу де продовжував вдосконалювати свої навички. Пізніше він став відвідувати й Мангеттенський шаховий клуб. Мама Боббі Фішера, хоч і підтримувала його шахові починання, та воліла, щоб він займався чимось іншим. Через це їхні стосунки були натягнуті.
Та попри це, він став блискучим, надзвичайно конкурентоспроможним гравцем, який любив гру понад усе на світі. Фішер заслужив місце в Книзі рекордів. Він у віці 14 років, став наймолодшим гравцем, який виграв чемпіонат США із шахів. Потім у 1958 році, у віці 15 років, він став наймолодшим міжнародним гросмейстером в історії, посівши шосте місце на турнірі в Порторозі, що в колишній Югославії.
Матч століття
На початку 1960-х років Фішер продовжував брати участь у матчах чемпіонату США та світу, але також здобув популярності своїми непевними, параноїдальними коментарями. Та після серії з 20 виграшів на початку 1970-х років Фішер знову увійшов в історію шахів. У 1972 році, обігравши радянського шахіста Бориса Спаського на чемпіонаті світу в Рейк’явіку, що в Ісландії, він став, таким чином, першим американцем, який отримав звання Чемпіона світу із шахів. Перемога стала ще більш знаковою, з огляду на те, що матч відбувався в розпал Холодної війни. Його називали не інакше як «матч століття». ця перемога Фішера стала символічною перемогою демократії над комунізмом. Крім того, ця перемога бруклінця Фішера зробила шахи надпопулярними в сполучених Штатах у ті часи.
Попри світову популярність, суперечлива поведінка Боббі Фішера продовжувала потрапляти в заголовки газет. У середині 1970-х років він відмовився грати з Анатолієм Карповим, претендентом на його титул. Відтак Міжнародна шахова федерація позбавила його чемпіонства. Повідомляється, що Фішер деякий час був бездомним у районі Лос-Анджелеса, вступивши в стосунки з маргінальною церквою. Він також став відомий своїми антисемітськими висловлюваннями, попри те, що його мати була єврейкою.
У 20-ту річницю своєї найвідомішої гри Фішер проти Спаського, вони знову зустрілися. В 1992 році, було вирішено зіграти матч-реванш за 5 мільйонів доларів в Югославії, хоча в той час поїздки до країни американських громадян були незаконними. Фішер продовжував жити за кордоном протягом кількох років, щоб уникнути кримінальних звинувачень у США. Протягом цього часу він не забув про свої антисемітські вигадки й в одному з радіоефірів Фішер святкував напади на Всесвітній торговий центр 11 вересня.
«Жертва пішака»
У липні 2004 року Фішера затримали в японському аеропорту за спробу виїхати з країни за недійсним паспортом і посадили на кілька місяців у в’язницю. Зрештою він отримав громадянство Ісландії й переїхав туди у 2005 році.
Фішер помер від ниркової недостатності 17 січня 2008 року в Рейк’явіку, що в Ісландії.
Мійоко Ватаї, японська чемпіонка із шахів серед жінок і генеральний секретар Японської шахової федерації, стверджувала, що вийшла заміж за Фішера у 2004 році, хоча дійсність їх шлюбу була під сумнівом. Ще одна жінка стверджувала, що в неї від Фішера є дочка. Його тіло було ексгумовано для ДНК-тесту й заява про батьківство була визнана неправдивою. У 2011 році ісландський суд постановив, що Ватаї була вдовою Фішера та єдиною спадкоємицею його маєтку.
Про життя і кар’єру Фішера було написано кілька книг і знято фільми. Сам Фішер опублікував такі роботи, як «Боббі Фішер навчає шахів» (1966) і «Мої 60 пам’ятних ігор» (1969), а якщо говорити про біографічні книжки, то слід зазначити «Фінал: Чудовий злет і падіння Боббі Фішера» Френка Брейді, друга дитинства Фішера. У 2011 році вийшов документальний фільм «Боббі Фішер проти світу» режисера Ліз Гарбус.
Прем’єра фільму «Жертва пішака», присвяченого шаховим матчам Фішера та психології його неспокійного генія, відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто у вересні 2014 року. Через рік фільм вийшов на екрани кінотеатрів США. Режисером картини був Едвард Цвік, актор Тобі Магуайр зіграв Фішера, а Лів Шрайбер — Спаського.