Брюс Катлер, адвокат із вельми не простим характером, який зробив із Джона Готті, боса нью-йоркської мафії, teflon Don. Після п’яти років, упродовж яких відбулися цілих три судові процеси над Готті, якого від звинувачень у рекеті, нападі та вбивстві, захищав саме Катлер, урядовим прокурорам так і не вдалося довести ці справи до логічного завершення — судового вироку та тюремного строку. Але більш детально про бруклінця, який став одним із найвідоміших кримінальних адвокатів у Сполучених Штатах читайте на brooklynski.info.
Ранні роки
Історія захисту одного з босів мафії заслуговує особливої розповіді, але перед тим кілька слів про біографію Брюса Катлера, першого з бруклінських адвокатів, якого засудили за неповагу до суду, тому, що він мав нахабство не виконати судівське рішення про заборону виступів для преси.
Відтак у квітні 1948 року в пана Мюррея, детектива поліції з Брукліну, що жив у районі Флетбуш, народився хлопчик, якого назвали Брюсом. До слова батько Брюса, після того, як закінчив службу в поліції, теж став адвокатом із кримінальних справ. Натомість мати хлопчика Сельма Катлер, була домогосподаркою.
Дитинство в Катлера було досить насиченим, він був капітаном футбольних команд, як у Poly Prep Country Day School у Брукліні, так і в коледжі Гамільтона на півночі штату, де у 1970 році здобув ступінь бакалавра. Крім того, було навчання в Бруклінській школі, на юридичному факультеті, яку юнак закінчив у 1974 році. У Брюса були брат і сестра — відповідно Річард і Філліс. Усі хто хоч трішки знав адвоката, добре затямили, що він не був надто близьким зі своєю родиною.
Брюс мав лише два, й то невдалих шлюби. Першим його коханням ще в молоді роки, була Гледіс Моросс, їхній шлюб закінчився розлученням. Другою дружиною адвоката стала Барбара Вольф Паттерсон. У пари народився син Майкл. Чому його шлюби розпалися, пояснив сам Брюс, сказавши, що з ним неможливо жити, адже він вельми мінливий чоловік, не дуже компанійський, а ще в Брюса був дратівливий характер.
Початок кар’єри
Адвокат розповідав, що повертаючись додому після карколомного робочого дня, він, зазвичай, не хоче ні про що говорити — просто має бажання потренуватися, прийняти душ і дивитися телевізор.
Його друг, містер Маффео розповідав, що після закінчення юридичного факультету Катлер працював сім років в окружній прокуратурі Брукліну, дослужившись до старшого керівника-юриста в спеціалізованому Бюро. У 1981 році Брюс залишив цю посаду. Натомість він став молодшим партнером Баррі I. Слотніка — адвоката з кримінальних справ, серед клієнтів якого були мафіозі.
Так розпочалося знайомство Катлера з мафією. Пізніше адвокат згадував, випадок, коли йому доручили вести судовий процес, на якому одним із підсудних був Джон Готті. Катлер одразу відчув взаємозв’язок та порозуміння з мафіозі. Відтак уже досить швидко, отримавши благословення від свого боса пана Слотніка, Катлер самостійно почав представляти його інтереси.
На той момент Брюсу Катлеру ледь виповнилося 36 років. Натомість молодість не завадила отримати порцію довіри від боса бруклінської мафії. Джон Готті цілком і повністю довіряв Брюсу, той цю довіру відчував і це дозволяло виконувати свою роботу невимушено без зайвого хвилювання й метушні. У підсумку все це стало життям адвоката Катлера — Бруклін, його поліціянти, знамениті гангстери, велика кількість урядових свідків, федеральні прокурори, куди ж без них, люди з Бруклінської окружної прокуратури, детективи, ФБР тощо.
Велика справа Готті
Джона Готті заарештували в грудні 1990 року за звинуваченням у рекеті. А вбивство Пола Кастеллано, мафіозі, що був конкурентом Джона, стало одним із багатьох предикатних, тобто перших у ланцюгу злочинної діяльності справ. Загалом це був четвертий випадок, коли уряд намагався покласти край кримінальній кар’єрі Готті, попередні спроби виявилися невдалими.
Тодішній прокурор Сполучених Штатів Ендрю Мелоні оголосив обвинувальний акт на пресконференції, назвавши Готті вбивцею, а не народним героєм. При цьому він похвалився, що цього разу аргументи уряду, серед яких численні докази прослуховування, були набагато переконливішими, ніж у попередніх судових процесах.
Та тодішній адвокат Готті, Брюс Катлер, який на той час став членом Нью-Йоркської колегії адвокатів, заперечив, те, що сказав прокурор, назвавши його жадібними до публічності та таким, що прагнув помститися його клієнту. Це висловлювання Катлера процитували чотири головні газети Нью-Йорка. Мова про Daily News, Newsday, New York Post та New York Times. До того ж Брюс Катлер поділився своїми думками в Prime Time Live — популярному телевізійному шоу. Катлер дуже рішуче спростував, інформацію що Готті являвся босом мафії.
Та вся річ у тім, що з моменту арешту й до початку судового розгляду або винесення рішення без судового розгляду, адвокат або юридична фірма, пов’язані з обвинуваченням або захистом, не мали права публікувати самі або дозволяти публікувати будь-які позасудові заяви, поширення яких, відбувалося за допомогою засобів масової інформації. Особливо, що стосувалося цієї справи.
Та Брюс Катлер не з лякливих. Він феєрично провів пресконференцію прямо біля будівлі суду. Катлер зробив кілька резонансних заяв. Наприклад, сказав, що уряд викинув Конституцію у вікно, назвав свідків із боку обвинувачення звичайними безхатьками та помилково назвав записи прослухуваних розмов, зроблені урядом, такими, що використовувалися в попередніх судових процесах. Виступ Катлера на пресконференції того вечора потрапив у місцеві новини, а зранку його цитували таблоїди.
Саме за це Брюс Катлер отримав суворе покарання. Окружний суд визнав його винним у неповазі до суду, аж за двома спеціальними постановами. Суд виніс рішення, що Катлеру опосередковано заборонено оскаржувати дійсність постанов судді Глассера, оскільки він вирішив порушити ці постанови, а не оскаржувати їх у судді. Крім того, суд постановив, що згідно із цими обидвома постановами, категорично забороняються певні позасудові заяви.
Перемога Катлера — перемога Готті
Проте, протягом багатьох років, виступаючи перед присяжними або за столом, говорячи в мікрофон, Брюс Катлер звинувачував урядових прокурорів у фальсифікації матеріалів прослуховування, у тому, що вони підкупають свідків та багатьох інших корупційних діяннях. Катлер дозволяв собі багато чого, наприклад, він назвав звинувачення проти Джона Готті протухлим рагу, яке вже давно слід викинути на смітник.
Щоб продемонструвати свою зневагу до одного з обвинувачень, якось Катлер театрально жбурнув важку копію обвинувального акту в сміттєвий бак на очах у приголомшених присяжних. Як писали газети того часу, Брюс Катлер своїм хрипким бруклінським діалектом міг брати докази обвинувачення, перекручувати їх, терти та товкти, поки не утворяться пухкі шматочки, які перетворюються на купу обґрунтованих сумнівів.
У підсумку Брюс Катлер таки домігся виправдувальних вироків для Джона Готті в судових процесах 1986, 1987 та 1990 років, що принесло клієнту, якого довго називали «Шановним Доном», нове прізвисько teflon Don. Під час цих процесів Катлер став знаменитістю на національному рівні. Після чого, якось він дуже нескромно заявив, що досяг найвищого успіху в горнилі перехресного допиту.
Джерела: