Про причини міграції євреїв саме до Сполучених Штатів Америки можна говорити довго, але основною причиною є той факт, що з усіх країн світу Америка була до цього народу найдобрішою. Посудіть самі, адже американська громада спокійно дозволила євреям святкувати суботу, мати синагоги, займатися бізнесом, мати соціальні амбіції, бо американська громада, на відміну від багатьох інших, вважає, що ці права належать їй.
Єврейський народ справедливо пишається своїми великими синами й дочками в Брукліні, не боячись говорити, що вони євреї. Про життя і міграцію єврейської громади до Брукліну в кінці ХІХ та на початку XX століть читайте на brooklynski.info.
Від банкірів до робітників
Усе вищесказане не лише слугувало магнітом, який притягував євреїв, як до Сполучених Штатів загалом, так і до Брукліну зокрема, але й дозволяло їхати сюди людям різних статків та фінансових можливостей. Нині єврейська громада, яка тут проживає може похвалитися класовою приналежністю всіх полюсів — від єврейських капіталістів до єврейських соціалістів.
Тут живуть єврейські промисловці та єврейські працівники соціальних служб, єврейські ортодокси та єврейські радикали, єврейські торговці, робітники, юристи, лікарі, стоматологи, інженери та дуже багато ще кого.
Нині, навіть відомо, що євреї професійних класів швидко витісняють своїх братів із менш претензійних, хоч і часом, більш прибуткових професій. Мешканці невеличкої колонії на Гранд-стріт, які оселилися тут півстоліття тому, поширилися у Вільямсбург, Браунсвілл, Іст-Нью-Йорк, Боро-Парк, Бат-Біч, Бенсонгерсті та в такі райони, як Бедфорд, Парк-Слоуп та Флетбуш.
Причому, завжди єврейські поселення характеризувалися не лише присутністю «кошерних» вивісок, візків та наявністю синагог на їдиш, але й тим, що єврейська раса рівномірно розподілялася по всьому місту, що стосується провідних представників професійних, комерційних та благодійних організацій. Прогрес єврейської громади в Брукліні, це дуже красномовно підтверджує. Адже процвітання може прийти до здібної раси в громаді, що пронизана демократичним духом рівних можливостей.
Наприкінці ХІХ століття було засновано Бруклінський єврейський сирітський притулок, його першим президентом став Ернст Натан. Чому цей заклад був дуже важливим для єврейської громади. Тому що завдяки йому була започаткована серія благодійних заходів, під час яких усі розрізнені елементи бруклінського єврейства, як то ортодоксальні євреї чи «єгуді», мали об’єднатися.
Посприяв такому об’єднанню й освітній альянс, який заснували в самому серці Браунсвілла в 1897 році принаймні всі дружно взялися до справи. Дружини та доньки членів притулку організували допоміжну організацію, першим президентом якої була пані Ф. Штраус.
Так само завдяки пожертвам був відкритий дитячий садок. Причому заклад завжди процвітав та був взірцем у Брукліні. Певний час ним керував доктор Гельсмар. Ба більше, не так давно саме цей садок з успіхом пройшов перевірку, отримавши високу оцінку під час нещодавніх ретельних розслідувань Департаменту благодійності. Це історія про те, що єврейська громада й хоче, і буде тут жити далі.
Єврейська громада Браунсвілла
У 1880 роках Браунсвілл був віддаленою частиною Брукліну. Це була ділянка землі, що не мала твердого дорожнього покриття, а вуличне освітлення було виключно біля заможних будинків і всі охочі помандрувати районом мали робити це по багнюці. Але знайшовся один дивак, який преспокійно жив собі на Мангеттені, продаючи у великому власному магазині зшиті на замовлення костюми, котрий узяв та і приїхав до Браунсвілла. Маючи гроші він зміг купити будинок на узбіччі дороги, яка пізніше стала вулицею Воткінс, неподалік вулиці Саттер. У придбаному будинку чоловік відкрив власний магазин. Саме із цього не великого будинку почалася єврейська громада Браунсвілла.
Уже досить скоро тут з’явилися банки, школи, синагоги та дитячі майданчики, ці дитячі оази можна побачити всюди. Це швидке зростання району зумовив, зокрема, неабиякий попит на нерухомість, що передував паніці 1907 року.
Нині цей район впевнено претендує на звання Східного Бродвею Брукліну. Адже Браунсвілл, це один із найгомінкіших центрів, де народжуються бурхливі інтелектуальні новації. А якщо так, то чому б не назвати місцеву Піткін-авеню, з її кафе та редакціями газет мовою їдиш саме так. У цьому районі було засноване і працює Єврейське освітнє товариство. У нього є прекрасний власний будинок на Гопкінсон-авеню. До слова заснуванням займалися великі сини єврейського народу, серед яких були Абрахам Абрахам, Саймон Ф. Ротшильд та інші філантропи. Нині ним керує доктор Бернгаймер, єврейський соціолог та письменник. Це товариство стало, таким собі, форумом культури всього Браунсвілла.
Євреї — міграційний народ, і час їхньої експансії ще не закінчився. Заможніших громадян можна знайти у Флетбуші та в Гайтсі. Кожен єврейський торговець, з нижчих верств населення має непереборне бажання вивести своїх дітей на той рівень життя, який буде вищим за його власний. Відтак єврейська молодь Брукліну завжди відзначалася в школах та університетах Сполучених Штатів.
Нині всі знають і пам’ятають Абрахама Абрахама, Саймона Ф. Ротшильда, Едварда К. Блюма, Майкла Ферста, Джейкоба Бреннера, Бенджаміна Х. Намма, Натана С. Джонаса, Луїса Фірускі, Сільвана Леві, Майєра Штайнбрінка й цей список можна було б продовжити, це дійсно видатні євреї, які не просто жили в Брукліні, а впливали на життя боро, були його символами успіху.
Бути щедрим
Нині дуже важко класифікувати всі наявні в Брукліні єврейські товариства, оскільки майже кожна синагога, а вони розташовані ледь не на кожній вулиці, має свої жіночі допоміжні організації. Так само працюють безоплатні похоронні товариства, фонди допомоги вагітним та організації, що надають безоплатні позики, щоб допомогти нужденним по сусідству.
Адже євреї, завжди залишаються щедрими, це їхня соціальна відмінність. До того ж щедрість — це міра багатства людини для її власного розвитку. Не випадково в боро з’явилася свого часу Бруклінська федерація єврейських благодійних організацій, і стала джерелом офіційної благодійності. Нині відомо, що із цією організацією співпрацює Рада єврейських жінок, Єврейська лікарня, Школа підготовки медсестер, Асоціація юнаків-євреїв, Допоміжна організація соціального обслуговування юнаків та жінок та багато інших подібних установ, які вважають благодійність своєю основною місією.
У цьому контексті про єврейські храми та синагоги. Бруклін завжди був центром церков, нині він є центром найгарніших храмів. Серед них, до прикладу, Темпл на Восьмій авеню. У цьому храмі служить рабин Александр Лайонс. Так само можна відзначити Темпл Ізраїль на Бедфорд-авеню, у якому проповідує рабин Красс. А в храмі Бет Елохім на Кіп-стріт, служить рабин Саймон Р. Коен, який відрізняється своєю дотепністю.
Процес чергового переходу
Але час не стоїть на місці, нині гетто, можна відверто сказати, зникає. Так само зникає стара єврейська школа, яка поступається місцем новішим та сучаснішим. Вони корегують свої навчальні програми з державними школами. Молодь більше не втрачає зв’язку зі старшим поколінням, оскільки необхідність здобуття вищої освіти змітає їдиш та його патріархальні домашні правила.
Натомість повертається із сіоністськими настроями та рухами Менори, щоб вечеряти за столом разом із батьками, у їхньому домі, як «гість» суботнього вечора, щоб принести користь і собі, і єврейству і Брукліну. Бруклінське єврейство перебуває в процесі чергового переходу.
Джерела: