Успіх буває різним. Абсолютною в будь-якій сфері діяльності можна досягти неймовірних висот. А ось секрет успіху завжди той самий — праця. Річард Аксель це довів. Він увійшов до історії як успішний нейробіолог родом із Брукліна. Більше на нашому сайті brooklynski.info.
Боро іммігрантів
Народився майбутній учений у 1946 році. Його родина належить до польсько-єврейських іммігрантів. Не дивно, що їх новим будинком став Бруклін. Цей боро свого часу стала притулком для багатьох іммігрантів.
Дитинство Річарда протікало звичною чергою. Школа “Стайвесант”, зародження любові до науки та спорту. Річард Аксель був досить високий. Це дозволило йому стати частиною баскетбольної команди. Про кар’єру баскетболіста він не мріяв, але це стало чудовою розрадою.
Вищу освіту Аксель здобув у Колумбійському університеті та Університеті Джона Хопкінса. Саме університетське життя привело його до великої медицини та перших великих відкриттів.
У 1970-х роках він у компанії інших учених відкрив метод, який уможливив вбудовувати чужорідну ДНК у клітину-господаря. До них щось подібне було схоже на фантастику.
Своє нововведення вони запатентували, але на жаль, права на патент належали Колумбійському університету, де Аксель тоді викладав. Виш отримав прибуток у 100 млн доларів щорічно до 2000 року. Винахід Акселя та його колег не тільки прославив їх, а й сам виш. Престиж університету виріс до неймовірних висот. В США це має вагу. Відкриття та патенти, якими володіє університет не порожні слова.
Крім викладання та досліджень, Річард Аксель також писав і наукові статті. Найвідоміша його робота була написана у 1991 році. Вона стосувалася нюхових рецепторів та дослідження геномів у ссавців. Його робота відкрила шлях до генетичного та молекулярного аналізу механізмів нюху.
Справа всього життя
Серед усього можливого в організмі людини Аксель цікавив найбільше нюх. Він вивчав, як мозок інтерпретує нюх та запахи. Крім нейробіології його відкриття вплинули й на інші суміжні галузі медицини — імунологію. Лабораторія в Колумбійському університеті під його керівництвом першою змогла ідентифікувати ВІЛ та імунорецептор CD4. То був перший крок до вивчення цієї хвороби. Антиген CD4 – це один із рецепторів білка вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1). ВІЛ таємниця за сімома замками для вчених. Особливо незрозумілим він був на початку своєї появи.
Його дослідження генів і геному людини призвели до відкриття, яке дозволило будь-який ген з’єднати з будь-якою клітиною організму. Це стало головним проривом у вивченні та лікуванні ВІЛ та СНІДу. Механізм приєднання генів до клітин дозволив виробляти необхідну кількість важливих білків. Саме за виявлення та вивчення генів, які беруть участь у розпізнаванні запахів, він отримав найвищу нагороду вченого світ – Нобелівську премію у 2004 році. Крім неї, він отримав й інші не менш значущі нагороди.
Дослідження генів стало його справою всього життя. У 2016 році він разом з іншими вченими намагався закликати світ до ухвалення генномодифікованих організмів. Те з чим боролися ООН і Greenpeace мало значно більше значення. Створення генномодифікованих продуктів стало першим кроком на шляху зміни людських генів.
Більшість вбачають у цьому лише негативні сторони, забуваючи про генетичні хвороби. Коли вчені зможуть змінювати людський ДНК-код, то з’явиться шанс на лікування багатьох страшних хвороб уникнути яких неможливо, тому що вони записані в ланцюжку ДНК.
Але користь ГМО насамперед стосується харчових продуктів. Модифіковані зернові здатні протистояти несприятливим погодним умовам та збільшити родючість. Противники ГМО вважають їх шкідливими через те, що вони штучні. Адже це неприродно, щоб помідори зберігалися пів року. Але перспектива розвитку генної інженерії куди більша і серйозніша, ніж наслідки від ГМО.
У світі медицини та науки Річард Аксель став відомим своїми великими відкриттями. Його наполеглива праця допомогла йому досягти успіхів у своїй царині. Але, що одні сприйняли як величезне досягнення людського розуму, еко захисники сприйняли, як шкоду. Для одних – він великий учений, для інших – великий шкідник.