У «бурхливі двадцяті» минулого століття Аль Капоне стояв на чолі імперії злочинності в «Місті вітрів» — азартні ігри, проституція, контрабанда, хабарництво, торгівля наркотиками, пограбування, «кришування» та вбивства. Досить переконливий набір, з огляду на те, що Чикаго за чисельністю населення було третім містом Сполучених Штатів. Більш детально про легендарного гангстера, уродженця Брукліну Альфонса Габріеля Аль Капоне читайте на brooklynski.info.
До слова, назву «Місто вітрів» Чикаго отримало не через змінні вітри з узбережжя озера Мічиган, а через змінність і коливання місцевої влади. Чи докладав до цього свою руку горезвісний гангстер важко сказати, але факт залишається фактом — місцеві правоохоронці дуже довго не могли йому пред’явити щось серйозне.
Натомість «федерали» були готові долучитись до справи в будь-який момент, але для цього був потрібен злочин федерального рівня. Та рано чи пізно будь-яке везіння закінчується.
Дитинство й ранні роки
Народився Аль Капоне в родині іммігрантів у Брукліні, штат Нью-Йорк, у січні 1899 року. Подейкують, що він завжди любив розповідати, що і він, і його батьки народилися в Америці, хоча насправді це не відповідало дійсності. Батьки Капоне емігрували до Сполучених Штатів із Неаполя в 1893 році. Аль, четверта дитина в сім’ї із дев’яти, виріс у Брукліні. Він навчався в одній із місцевих шкіл до шостого класу. Але в 14 років юнак кинув школу, після того, як посварився і вдарив вчителя.
Після цього хлопець працював на різноманітних тимчасових, і зазвичай випадкових роботах — продавцем у кондитерській крамниці, пін-боєм у боулінгу, навіть робітником на заводі з виробництва боєприпасів, або різальником у палітурній майстерні. При цьому він був членом двох місцевих підліткових банд — South Brooklyn Rippers і Forty Thieves Juniors. Ці угрупування малолітніх правопорушників, були відомі вандалізмом і різноманітними дрібними злочинами. У ті часи це нікого не дивувало в Нью-Йорку.
Відомий такий факт, коли Капоне було 8 років, він із бандою вирішив покарати групу ірландців, які переслідували італійських жінок по сусідству. Малий Капоне почепив на груди тазик з під рукомийника і бив по ньому, наче в барабан, а його побратими збиралися біля ірландського тусовки й викликали супротивника на вуличну битву. Також, подейкують, що він був старанним учнем, рівно до сварки зі своїм вчителем.
Саме тут у Брукліні Капоне отримав своє прізвисько — «Обличчя зі шрамом». Коли він працював «вибивалою» в нічному клубі, що належав одному з мафіозі. Нині цього закладу в боро вже немає. Якось вночі в 1917 році місцевий гангстер, на ім’я Френк Галуччіо приїхав до клубу зі своєю сестрою. Капоне вподобав дівчину, сказавши їй комплімент, про те, що вона має гарну дупку.
Потім, певно зрозумівши, що бовкнув зайвого, хлопець хотів перепросити, але було пізно. Галуччіо дуже розлютився й, вихопивши ножа, тричі полоснув Капоне по щоці. Відтоді Аль завжди намагався приховати, як свої шрами, так і соромицьку правду, що стояла за ними, вигадуючи брехню про участь у Першій світовій війні.
Перше вбивство
До того, як Аль Капоне виповнився 21 рік, він встиг узяти участь ще в одному інциденті, якщо так можна назвати вбивство. Капоне застрелив гравця в крепс, тобто в кісточки, коли той забрав його виграш. Попри допит у поліції, Капоне відпустили, оскільки свідків вбивства не було. В іншому випадку Капоне жорстоко напав на низькопоставленого члена конкуруючої банди й теж вбив його. Оскільки ватажки цієї банди, а це була «Біла Рука», пообіцяли помститися, Аль Капоне, разом із дружиною та маленькою дитиною переїхав до Чикаго.
Тут у «Місті вітрів» розпочався новий етап його кримінального життя. Це були 1920 роки. У Чикаго Капоне приєднався до банди Торріо, де став впливовим членом бандитського угруповання. Рекет, який був породжений прийняттям поправки про заборону алкоголю, незаконне пивоваріння, розповсюдження пива та лікеро-горілчаних напоїв — ці галузі у мафіозних структурах вважалися вельми перспективними та розглядалися, як такі, що приноситимуть неймовірний дохід.
Торріо, підбурюваний Аль Капоне, мав намір скористатися з такої можливості. Мафія також зацікавилася і деяким легальним бізнесом, відтак наполегливо шукала шляхів впливу на сприйнятливих державних службовців, профспілки та інші об’єднання працівників.
У 1925 році Аль Капоне став босом мафії, після того, як Торріо, було важко поранено під час замаху. Після цього він здав свої позиції й перебрався до Брукліну. З огляду на те, що Аль Капоне за ці роки набрався досвіду, до того ж здобув грізну репутацію в жорстокому суперництві банд того часу між собою, борючись за здобуття та утримання свого «права на рекет» у кількох районах Чикаго, такий крок був логічним. Його репутація зростала в міру того, як конкуруючі банди були ліквідовані або зведені нанівець, а передмістя Цисеро стало, по суті, вотчиною банди Капоне.
Король злочинного світу Чикаго
Статки Капоне в 1927 році оцінювали близько 100 мільйонів доларів. Він безжалісно розправлявся з конкурентами, знищуючи їх. Найвідомішим кровопролиттям, яке влаштували його хлопці, була різанина в День Святого Валентина, у ній брали участь сім членів банди Капоне. 14 лютого 1929 року вони розстріляли банду Багза Морана в гаражі на Північній стороні Чикаго.
Того ж року Аль Капоне був заарештований біля театру у Філадельфії за володіння зброєю, у нього знайшли схований пістолет. За кілька днів мафіозі був засуджений до одного року ув’язнення. У в’язниці округу Холмсбург йому погрожували вбивством інші ув’язнені, тому Капоне перевели до Східної державної в’язниці Філадельфії, де він провів близько восьми місяців, перш ніж був достроково звільнений за хорошу поведінку в 1930 році.
Слід зауважити, що багатьох американців у ті часи захопив неперевершений образ Капоне. Причиною такої любові став фільм «Обличчя зі шрамом: Сором нації», який вийшов у прокат у 1932 році. Його зняв Говард Гокс, головну роль — роль Капоне, зіграв актор Пол Муні. Фільм був заснований на реальних подіях, взятих із життя Аль Капоне. Подейкують, що для боса мафії була зроблена спеціальна копія цього фільму, яку він отримав у подарунок для приватних показів.
Арешт і засудження
ФБР зацікавилось Аль Капоне через його небажання постати перед федеральним великим журі в 1929 році. Його адвокати подали клопотання про відкладення його явки, у зв’язку з хворобою. Та як з’ясувалося це було не правдою, у ФБР повідомили, що в цей час Капоне відвідував іподроми в Маямі, і був у задовільному стані здоров’я.
Відтак він таки постав перед федеральним судом у Чикаго в 1929 році, але щойно закінчився його допит і він вийшов із зали суду, його заарештували ще раз за неповагу до суду. Капоне вніс заставу в 5 тис. доларів і був звільнений. Потім був ще один арешт, після якого мафіозі посадили на 6 місяців у в’язницю округу Кук. Тим часом Міністерство фінансів США збирало докази щодо звинувачень в ухиленні від сплати податків. У підсумку 16 червня 1931 року Аль Капоне визнав себе винним і його засудили до одинадцяти років у федеральній в’язниці.
У 1939 році Аль Капоне був звільнений після того, як відсидів сім років, шість місяців і п’ятнадцять днів і сплатив усі штрафи та податки. Він страждав на парез, викликаний сифілісом. У 1946 році лікар-психіатр після обстеження Капоне дійшов висновку, що той дуже хворий і має психіку 12-річної дитини. Помер Аль Капоне за рік, в 1947.
Джерела: